УКРАЇНСЬКА ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНА ЛІГА

ЛДНЦ ”Епілепсія”, Україна, 02000 Київ, вул. Кирилівська, 103

Markus Reuber, доктор медичних наук, професор, Академічне відділення неврології, університет Шеффілда, Королівська лікарня Халламшира, Glossop Road, Sheffield, S10 2JF

Епілептичні напади можуть починатися та поширюватися по мозку різними шляхами. Це означає, що існує явна різниця між тим, як проявляється епілепсія у різних людей. Однак двосторонні тоніко-клонічні напади часто розглядаються як виняток із цього правила. Двосторонні тоніко-клонічні напади (BTCS) зазвичай розглядають як «кінцевий загальний шлях» епілептичної активності в головному мозку, і ніби вони стереотипні не тільки в однієї людини, а й у всіх пацієнтів з епілепсією. Це може бути однією з причин, чому в клінічній практиці та в наукових дослідженнях кількість білатеральних тоніко-клонічних нападів (BTCS) вважається значним показником ефективності медикаментозних чи інших терапевтичних втручань при епілепсії.

Насправді все, звичайно, складніше. Крім того факту, що суб'єктивний вплив BTCS на людину з епілепсією може змінюватись в залежності від обставин, за яких відбувся напад, між BTCS також існують серйозні об'єктивні відмінності. Деякі BTCS пов'язані з травмами або нетриманням сечі, інші - ні. BTCS може тривати лише 30 секунд або  більше двох хвилин. При цьому електроклінічно обумовлені фази в межах однієї BTCS (у тому числі характеризуються фокальним наростанням епілептичної активності, тонічними або клонічними проявами) розрізняються за тривалістю інтра- та міжіндивідуально (1). Нарешті, що не менш важливо, BTCS розрізняються за частотою і тривалістю генералізованої постіктальної супресії ЕЕГ (PGES), визнаного фактора ризику раптової нез'ясованої смерті при епілепсії (SUDEP) (2).

Мій вибір як редактора з поточного журналу «Seizure» - систематичний огляд та мета-аналіз, проведені Yang et al., в якому розглядаються фактори, що визначають ймовірність розвитку PGES (3). Перший висновок полягає в тому, що PGES є поширеним явищем, яке було виявлено після 23-86% BTCS у 15 дослідженнях, що брали участь у цьому мета-аналізі. Фактори, пов'язані з виникненням PGES, включали тривалість тонічної фази, сон на початку BTCS і старший вік початку епілепсії. Тривалість усієї тоніко-клонічної або клонічної фази та тривалість епілепсії в анамнезі не були пов'язані з PGES. Іншим фактором, який не вплинув на ризик PGES, була рання оксигенотерапія – тому цей метааналіз не надав обґрунтування для постіктального введення кисню.

Враховуючи, що фази нападів стало легше вимірювати за допомогою пристроїв, які носять, тепер має бути технічно можливо зафіксувати тривалість тонічної фази BTCS в більш природних умовах протягом більш тривалого часу. Результати цього дослідження припускають, що це спостереження може мати більший об'єктивний результат лікування для майбутніх досліджень, ніж заходи, перераховані вище.  

 

 

Література

  • Pan S, Wang F, Wang J, Li X, Liu X. Factors influencing the duration of generalized tonic-clonic seizure. Seizure 2016; 34:44-7.
  • Lhatoo SD, Faulkner HJ, Dembny K, Trippick K, Johnson C, Bird JM. An electroclinical case-control study of sudden unexpected death in epilepsy. Ann Neurol 2010;68:787-96.
  • Yang X, Yang X, Liu B, Sun A, Zhao X-H. Risk factors for postictal generalized EEG suppression in generalized convulsive seizure: a systematic review and meta-analysis. Seizure 2022;98:19-26.

Соціальні мережі

instagram logo icon    facebook icon 33


Наші контакти:

Тел: 38 (091) 309-2321, факс: 38 (057) 738-2181; +38 (044) 537 52 77

e-mail: a.dubenko@ulae.org.ua   

 2017 © Розробка сайту - I.Hirman