Вибір редактора том 116: Гени, пов'язані з епілепсією: оновлена інформація.
Маркус Ройбер, доктор медичних наук, професор, Академічне відділення
неврології, університет Шеффілда, Королівська лікарня Халламшира, Glossop
Road, Sheffield, S10 2JF
Вражаючий науковий прогрес був досягнутий у багатьох галузях медицини, але було б
вірним стверджувати, що найбільш вражаюче зростання розуміння за останнє століття
відбулося в генетиці. Легко забути, що відкриття того, що гени складаються з ДНК, було
зроблено лише в 1952 році, а молекулярна структура ДНК була описана роком пізніше.
Відтоді відбулося різке прискорення зростання знань у цій галузі: Якщо для
встановлення того, що синдром Дауна викликаний наявністю додаткової копії
хромосоми 21 (1959), знадобилося кілька років, то темпи зростання наукових розробок
у клінічній генетиці пішли по експоненціальній траєкторії з моменту відкриття
секвенування ДНК у 1975 році, його більшої доступності та зниження вартості [1, 2].
Темпи іновацій у клінічній генетиці в цілому відображаються і в галузі епілепсії: До
2017 року команда, яка підготувала мій редакторський вибір з поточного випуску
журналу «Seizure», змогла скласти список із 977 генів, пов'язаних з епілепсією [3].
Однак багато генетичних відкриттів, зроблених з того часу, вимагали оновлення цього
списку. Новий список Wang та ін. (мій вибір як редактора з цього спеціального випуску
«Seizure», присвяченого генетиці епілепсії) є вражаючою роботою: Оновлений пошук
виявив майже 3 000 генів, потенційно пов'язаних з епілепсією. Близько половини цих
генів (1 506) були знайдені в базі даних «Менделевське наслідування у людини»
(OMIM). Серед них 168 генів епілепсії (86 з яких були додані нещодавно), 364 гени,
пов'язані з епілепсією, асоційованою з нейророзвитком (у тому числі 291 новий), і 974
гени, пов'язані з епілепсією (на 438 більше, ніж у першій версії). Перехресні перевірки з
Базою даних мутацій генів людини (HGMD) та PubMed дозволили авторам додати до
нового списку ще 1 440 генів [4].
Ідентифікація та категоризація генів ґрунтувалася на суворій процедурі, що включала
початковий пошук асоційованих з епілепсією генів у базі даних OMIM з подальшим
виключенням елементів, для яких не було точного молекулярно-генетичного
підтвердження або для яких не вистачало інформації про чіткі зв'язки між конкретними
генами та епілепсією у людей. Після додаткового пошуку в HGMD і PubMed ймовірна
релевантність ідентифікованих генів була підтверджена шляхом перехресних посилань
на список з базою даних Seizure-Associated Genes Across Species (SAGAS) (включає 2876
генів, потенційно пов'язаних з нападами або епілепсією у різних видів) і базою даних
Gene4epilepsy (містить 926 генів, включених до панелей епілепсії основних клінічних
постачальників діагностичних послуг і дослідницьких ресурсів).
Звичайно, різке збільшення кількості генів, які зараз потенційно пов'язані з епілепсією,
лише натякає на складні взаємодії між різними генами або генами та факторами
навколишнього середовища і розвитку, які визначають, чи сприяє певна генетична
аномалія виникненню епілепсії або епілептичних нападів. Як підкреслюється в
редакційному коментарі Вей-Пін Ляо (Wei-Ping Liao) у поточному спеціальному випуску
[5], патогенність конкретної генетичної аномалії також залежить від таких факторів як
генетично залежна кількість, тобто нижня межа необхідної кількості генетичної функції
для підтримки біофізіологічної функції, генетично залежна природа (тобто чи є ген
життєво важливим для виживання, обов'язковим для розвитку фенотипів хвороб,
здатним викликати легкі біологічні зміни, але без явних порушень, або
замінним/незамінним) або генетично залежної стадії (тобто стадії розвитку, на якій
експресується певний ген).
Ці складнощі - і той факт, що з нашої точки зору ми можемо бачити лише контури
початку генетичної терапії багатьох форм епілепсії - означають, що, незважаючи на
вражаючий прогрес, досягнутий останнім часом у цій галузі, нам ще багато чому
належить навчитися!
Література
(1) https://www.dna-worldwide.com/resource/160/history-dna-timeline (accessed
11/03/2024).
(2) Claussnitzer M, Cho JH, Collins R, Cox NJ, Dermitzakis ET, Hurles ME, Kathiresan S,
Kenny EE, Lindgren CM, MacArthur DG, North KN, Plon SE, Rehm HL, Risch N, Rotimi
CN, Shendure J, Soranzo N, McCarthy MI. A brief history of human disease genetics.
Nature 2020;577:179-189.
(3) Wang J, Lin ZJ, Liu L, Xu HQ, Shi YW, Yi YH, He N, Liao WP. Epilepsy-associated genes.
Seizure 2017 Jan;44:11-20..
(4) Zhang MW, Liang XY, Wang J, Gao LD, Liao HJ, He YH, Yi YH, He N, Liao WP; China
Epilepsy Gene 1.0 Project. Epilepsy-associated genes: an update. Seizure 2023 Sep
23:S1059-1311(23)00254-6.
(5) Liao WP. Epilepsy-associated genes: discovery, clinical significance, and underlying
principles of genetic medicine. Seizure. 2024 Jan 3:S1059-1311(24)00002-5.
