Ukrainian League Against Epilepsy

РЕЗОЛЮЦІЯ

XХІІІ Конференції Української Протиепілептичної Ліги з міжнародною участю

«Актуальні проблеми в умовах патоморфозу епілепсії»

м. Одеса                                                                               16-18 травня 2019 року

В результаті обговорення доповідей учасників конференції, в яких висвітлені основні сучасні тенденції в класифікації, діагностиці, лікуванні та профілактиці епілепсії, учасники конференції зазначають:

Медична і соціальна значущість проблеми епілепсії визначається її поширеністю, яка у світі складає  від 7 (у розвинутих країнах) до 11,1 (у країнах, що розвиваються) на 1000 населення. У світі близько 65-70  мільйонів осіб хворіють на епілепсію, в Україні число таких пацієнтів складає понад 400000. Всесвітня організація охорони здоров’я та Міжнародне Бюро з Епілепсії відзначає, що адекватного лікування не отримують близько 75% хворих, особливо в країнах, що розвиваються. Пацієнти часто обмежені у своєму фізичному і соціальному функціонуванні, стигматизовані, мають складні соціально-правові та економічні проблеми, що пов’язані з хворобою. За останні роки проблеми діагностики та лікування епілепсії широко висвітлювались у світовій літературі та обговорювались на національних, європейських та світових з’їздах,  конгресах,  конференціях. На національних конгресах і конференціях соціальні аспекти функціонування хворих на епілепсію було висвітлено значно менше та в недостатньому обсязі. За останні роки Міжнародне Бюро з Епілепсії значно активізувало свою діяльність. Необхідність більш значного висвітлення соціальних аспектів, пов’язаних з епілепсією, було підґрунтям для створення ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «Бюро з епілепсії в Україні» 

Як засвідчила практика, за час, що минув від затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Епілепсії у дорослих» та Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Епілепсії у дітей» (УКПМД-2014), в усіх областях України було розроблено спільно узгоджені Локальні протоколи надання медичної допомоги дітям та дорослим хворим на епілепсію. Локальні протоколи сприяли пристосуванню УКПМД до регіональних особливостей з чіткими клінічними та методологічними рекомендаціями для лікарів кожного з рівнів надання медичної допомоги хворим з епілепсією щодо діагностично-лікувального процесу, ведення та спостереження таких пацієнтів. Незважаючи на те, що пройшов час чергового перегляду протоколу, який був запланований на 2017 р., УКПМД продовжує відігравати важливу роль у розвитку сучасної української епілептології як окремої області знань у неврології і психіатрії, а також є вагомим внеском у професійну підготовку лікарів. Тому делегати конференції вважають за доцільне періодичне оновлення Українських протоколів та настанов, в тому числі і протоколів діагностики та лікування епілепсій.

Водночас, учасники зібрання  засвідчують  наявність певних труднощів,

котрі стримують процес оптимізації  лікування пацієнтів з епілепсією як дитячого, так і дорослого віку, а саме:

1. В Україні на фармацевтичному ринку присутня достатня кількість протиепілептичних препаратів. Однак не всі препарати, що мають реєстрацію в Україні, представлені в Національному Українському формулярі та в Національному переліку основних лікарських засобів, що перешкоджає, а підчас унеможливлює їх безкоштовне використання. Українська протиепілептична ліга заперечує проти тих законодавчих актів, розпоряджень і правил загальноураїнського і підпорядкованих рівнів, які обмежують можливості лікаря у виборі протиепілептичного препарату для пацієнтів з епілепсією та вважає за доцільне включення в Національний Український формуляр та в Національний перелік основних лікарських засобів всіх протиепілептичних препаратів, що мають реєстрацію в Україні.
2. На основі досягнень сучасної епілептології в клінічну практику багатьох країн світу, включаючи країни ЄС, впроваджені близько десяти  нових сучасних ПЕП. На даний час в Україні відсутня реєстрація навіть тих препаратів, які мають багаторічну доведену ефективність в лікуванні деяких дитячих форм епілепсії і такого загрозливого для життя пацієнтів стану як епілептичний статус.  Пацієнти із абсансними формами епілепсії не мають доступу до такого ефективного препарату як етосуксимід. Діти із синдромами  Веста, Леннокса-Гасто, Драве найбільш ефективно лікуються такими препаратами як вігабатрин, клобазам, АКТГ у вигляді депо, які не зареєстровані в нашій державі. При епілептичному статусі в зарубіжних клінічних настановах препаратами першої лінії є лоразепам, мідазолм, фосфенітоїн для парентерального введення. Для дітей особливо ефективним на догоспітальному етапі надання екстреної медичної допомоги є діазепам у формі ректальних туб.
3. Епілепсія посідає 4-е місце за розповсюдженістю серед хвороб нервової системи після мігрені, інсульту і хвороби Альцгеймера, а смертність при епілепсії в 2-3 рази перевищує таку у популяції. При цьому слід зазначити, що протиепілептичні препарати не входять в програму «Доступні ліки», що значно погіршує якість лікування хворих на епілепсію.

Спираючись на наявний науково-теоретичний та практичний доробок із зазначеної проблеми та враховуючи результати обговорення, учасники конференції  вважають за  доцільне:

1. Надати інформацію відповідним підрозділам  МОЗ України про необхідність розробки та затвердження нормативних  документів щодо впровадження нової класифікації епілептичного статусу в практичну діяльність закладів охорони здоров’я, а також медико-соціальних експертних комісій України.
2. В кожній області України за підтримки місцевих ГУОЗ ОДА забезпечити проведення тренінгів, семінарів, “круглих столів” для лікарів, які займаються проблемами пацієнтів з епілепсією, з метою  стабільної імплементації нової класифікації епілептичного статусу (2018) при можливій участі Української протиепілептичної ліги.
3. Повторно представити подання у Департамент реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України  про реєстрацію в Україні наступних протиепілептичних засобів:

а) для лікування епілептичного статусу у дорослих і дітей  - лоразепам для парентерального застосування, мідазолам для парентерального та трансбуккального застосування, діазепам у вигляді  ректальних туб.

б) для лікування  особливих дитячих форм епілепсії  - вігабатрин, етосуксимід, клобазам для внутрішнього застосування,  АКТГ (у вигляді депо) для парентерального застосування;

1. Звернутись із пропозицією до МОЗ України:

а) забезпечити розширення Національного Українського формуляру та Національного переліку основних лікарських засобів у розділах, що стосуються протиепілептичних препаратів;

б) розробити систему скерування хворих із фармакорезистентною епілепсією на лікування методом стимулювання n. Vagus, що є в Україні доступним, але високовартісним методом. Це дасть можливість не скеровувати хворих для лікування за кордон.

1. Всіляко підтримувати діяльність Українського Бюро з епілепсії. 
2. Розширювати співпрацю з Українською асоціацією клінічних нейрофізіологів та іншими громадськими організаціями, діяльність яких може стосуватися питань охорони здоров’я.

              Контроль за виконанням покласти на  Президію УПЕЛ.

Голова загальних зборів членів УПЕЛ,

Президент УПЕЛ                                                                      Дубенко А.Є.

  Секретар                                                                                     Харитонов В.І.

19.05.2018