Markus Reuber, доктор медичних наук, професор, Академічне відділення неврології, університет Шеффілда, Королівська лікарня Халламшира, Glossop Road, Sheffield, S10 2JF
За 30 років кількість вимушено переміщених осіб (FDP) у всьому світі зросла більш ніж вдвічі і склала приблизно 80 мільйонів. Такий розвиток подій співпав з активізацією зусиль економічно розвинених країн щодо закриття своїх кордонів для біженців. Дві третини FDP походять з однієї з п'яти країн: Сирії, Венесуели, Афганістану, Південного Судану та М'янми (1).
Усім цим людям доведеться впоратися з травмою від того, що вони покинули свою домівку, порушенням їх соціокультурних мереж, необхідності життям у чужому середовищі. Багатьом також доведеться жити з ворожістю з боку приймаючих суспільств, недостатнім доступом до чистої води, санітарії, достатнього харчування та медичних послуг. Ті, хто несуть номінальну відповідальність за їх благополуччя (наприклад, Верховний комісар ООН у справах біженців, УВКБ ООН), знаходяться далеко, мають обмежені ресурси та обмежений прямий вплив.
Попередній досвід FDP, підвищать ризик як епілепсії, так і психогенних неепілептичних нападів (PNES). Погана акушерська та невідкладна медична допомога, відсутність доступу до неврологічної допомоги та засобів дослідження, протиепілептичних препаратів, антибіотиків, протималярійних та протигельмінтних препаратів – усе це призведе до підвищення рівня епілепсії. Більше того, недоступність медичних послуг для FDP – які можливі навіть в розвинених країнах – також означають, що інформація про поширеність важливих неврологічних розладів, які призводять до інвалідності, таких як епілепсія та PNES, є мізерною. Імовірно, це є причиною того, що пароксизмальні – епілептичні та неепілептичні розлади не включені в глобальний план дій ВООЗ на 2019 рік «Зміцнення здоров’я біженців та мігрантів на 2019-2023 роки». (2).
Мій вибір як редактора з поточного журналу «Seizure» - огляд досліджень про розладах нападів серед FDPs, проведеного Asma Hallab та Arjune Sen, спрямований на те, щоб охарактеризувати прогалини в наших знаннях і відповісти на питання про поширеність, етіологію і наслідки епілепсії і PNES серед біженців, наскільки це можливо (3). У цьому чудовому узагальненні 56-и наукових публікацій повідомляється, що кілька досліджень продемонстрували, що розлади з нападами є найбільш поширеними невідкладними медичними ситуаціями серед осіб - FDPs, і що поширеність епілепсії серед FDP осіб, різко зросла (хоча існує значна варіабельність наведених показників поширеності). В одному дослідженні повідомлялося, що 43,7 % жінок-біженців з історією сексуального насильства і 16,7% жінок без цієї історії зазнали PNES (4). Інше дослідження показало, що PNES викликали навіть більше невідкладних медичних ситуацій, ніж епілепсія серед FDPs (5).
Сподіваємося, що цей огляд допоможе вивести з тіні зневагу до FDPs з різними нападами. Принаймні, він має проінформувати читачів про важливість і терміновість вивчення значних епілептологічних потреб серед біженців.
Література
- https://www.unhcr.org/uk/figures-at-a-glance.html, accessed 18/10/2021.
- https://www.who.int/publications/i/item/promoting-the-health-of-refugees-and-migrantsdraft-global-action-plan-2019-2023. Accessed 18/10/2021
- Hallab A and Sen A. Epilepsy and psychogenic non-epileptic seizures in forcibly displaced people: A scoping review. Seizure 2021; 92: 128-148.
- Kizilhan JIS, Florian; Noll-Hussong, Michael. Shame, dissociative seizures and their correlation among traumatised female Yazidi with experience of sexual violence. The British Journal of Psychiatry. 2020;216(3):138-43.
- Brinckmann MP, van Noort BM, Leithner C, Ploner CJ. Neurological Emergencies in Refugees. Frontiers in Neurology. 2018;9. https://doi.org/10.3389/fneur.2018.01088